|
Зізнаюсь, техніка не дуже - писала під враженням, спішила) але тут головний сенс)
Я маю у душі образи,
Які до раю не ведуть,
Ніяк, в усяких сенсах зразу −
Вони прощати не дають.
Я ображаюся на бли́зьких,
Вони і люблять хоч мене,
А я не вірю в це… як низько,−
В мені злий сумнів верх бере.
Вони ж також ходять під Богом,
І попід ними теж щось є –
Не помилятися нікому,
Доля гарантій не дає.
Бува неправдою злукавлять,
Чи під спокусу попадуть.
А душу гнів на це так давить,
Хоч знаю – це нечисті звуть.
Не можна зло в душі тримати,
Хоч й неумисним є воно,
На кривдника вік ображатись –
Не бути кращим за нього́.
І оправдання в мізки б’ються,
Що я ж не винна, плачу, мру,
А нечестиві все сміються,
Адже від них думки беру.
Не люблять рід людський злі сили,
Їх щастя наше розрива,
Ламають долю тим щосили,
Хто в їх лукавство попада.
А ти тримайся, будь сильнішим,
Тобою править їм не дай,
Добро робить будь сміливішим,
Слова Біблійні пригадай.
Не вдар, не вбий, не зрадь, будь чесним,
Дай і воздасться, вір і май,
Сила цих слів повік не скресне,
Ти тільки в душу їх впускай.
Приходив Свят Ісус на землю,
Щоб показать, як треба жить,
Тож є можливість гарна в тебе,
Прощення в нього попросить.
Але з’їдає нас гординя,
Жадоба, заздрість по життю,
Несемо цей тягар на спині
Щоб краще падати в смолу.
Повір у Господа святого,
Як їжі, Біблії жадай,
Могутня сила є у нього,
Він переможе, пам’ятай.
ID:
541132
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.12.2014 13:14:25
© дата внесення змiн: 03.12.2014 13:36:54
автор: Сніжана Репеченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
це ще треба заслужити 
І інколи враження таке, що щось керує твоїми вчинками і ти не розумієш себе....
