Я чекаю тебе
Знов вітер лоскоче мою тонку шию,
І пахощі ночі відчутно мені
Росою я босії ноги омию,
А холод пройдеться мені по спині.
Яка світла ніч ця, немов твої очі,
Мрійлива, безмежна, як в річці вода,
У них подивитись я знову так хочу,
Та на горизонті лише пустота.
Уже і світає… яке гарне сонце,
Мов рідне обличчя сіяє мені,
Дивилося вчора на мене в віконце,
І мрії палило мої у вогні.
Он щось заспівало, мабуть якась пташка,
Й згадала я раптом ті самі пісні,
Що слухали разом, і знову мурашки
Пробігли холодні мені по спині.
А он понад ставом туман розпустився,
Він схожий на тебе – він вільний завжди,
Назад у минуле туман не диивиився,
Й про завтра не думав, таким був і ти.
А раптом я ззаді, і як тоді бути?
Я знаю тебе, зможеш ти промовчать,
Не будеш ти долі своєї шлях гнути,
А я навпаки – не боюся ламать.
І дихання раптом твоє я відчую,
То вітер−обманщик сади лоскотав,
Я пахощі трав і квіток знову чую,
Сад запах парфумів твоїх дарував.
А там хтось іде, щось, мов кроки, почула,
Пам’ятаю, як ти підкрадався колись
Мелодія спільних сердець знов сяйнула ,
І світ у очах моїх раптом закривсь.
Долоні твої на обличчі у мене
Тепло те і досі присутнє отут,
Навіки я очі закрию напевне.
Не хочу без тебе дивитись на путь…
Ну ходімо вперед, нам не можна здаватись ,
Удвох не так страшно, повір лиш мені!
А хочеш, за руки ми будем держатись,
Не будем боятись в чужій стороні.
І крапає дощик, я ддивлюся вгору,
А сонечко миле злі тучі крадуть,
Але в них не вийде, нам можна не спорить,
Вони скоро згинуть, вони скоро вмруть.
Так само і біди минуться, й розлука,
І знову засвітить те сонце ясне,
І горе у наше вікно не постука…
Скоріше приходь, я чекаю тебе.
.......................2010 р.
Я - козачка твоя , я - дружина твоя...Образне мислення чудове, але от техніку треба підтягувати.Тільки з Вашого дозволу: можу інколи підказати, якщо не буде образ.Вчіться творити образи - і тоді від віршування прийдете до поезії , бо у Вас для цього є.Заходьте в гості і коментуйте.Пломінь.
Сніжана Репеченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Я завжди дуже рада здоровій критиці - вона допомагає вдоскоалюватися. Якщо бачите недоліки - говоріть і не бійтесь, я буду рада А що не так з образом у цьому вірші?
А що не так з образом у цьому вірші?
