Вона хворіла тобою, а ти навіть не був нею застуджений
І ніякі пігулки, ніякі гарячі напої, ніякі бинти
тут не в змозі допомогти.
І кожного ранку вставши з дивану вона посміхалась до сонця,
А ти цілував уже нову бранку, самозванку,
вона вишивала тобі вишиванку.
І хрестик до хрестика, сльози й кохання, кава і ніч вкупі,
Її серця кусочки у подарунках тобі
в пам'ять минулій весні..
І посмішки щирі, і сльози, і кров у венах все швидше біжить,
За спиною щастя одна-єдина мить
І серце ще й досі по ньому болить...
