Сугестія,сугестія,сугестія.
І що не день,одна депресія.
І що не мить переплетіння почутів,
Лиш ти мене почути незумів.
І що не крик-то про любов чи радість.
І що не плач-лиш сльози про минуле.
Оманлива твоя натура,Клавдіо,
Твоя Жозе тебе почула...
І серед криків і думок,
І серед скреготу зубів
Кохання за замками не таїла-
Жозефа Клавдіо любила.
Любити і кохати-то одне.
Для неї були різні ці поняття
Через потік абстракцій і контрасту
Дійти до висновку-Hello апатія!
За стилем мала душу експресивну
За напрямком реальністю жила.
Художні тропи не любила-
Плекала романтичну жилу,неначе той тюльпан цвіла.
Якби не критика літературна
І під очима синій слід...
Вона б тебе забула і через сотні-сотні літ тебе і не згадала...
Жозефа Клавдіо кохала.
А Клавдіо любив нічні гулянки і до обіду дивні п'янки.
Вона готувала смачні сніданки
Його очі завжди були на обличчях інших панянок.
Р.S.Колись додумаю кінець,ато прийде мені капець.
Коли я мало буду спати,не зможу очі відкривати.
Я жити і творити хочу
Але не сплю я серед ночі.
Алегоричність в типізації образів.
