Тебе тут так мало
Ти мені потрібна
Мені ти потрібна
Не приходь до мене уві сні
Я не встигну насолодитись миттю
Не приходь увечері
Я вже буду п'яним за вечерею
У пабі піднімаю настрій
Барна стійка, місця для філософів та суперменів
Балачки за балачками
Грами за грамами
Не допив я ще свого життя
А тебе все ще нема
Тебе нема, а ми могли б писати пісні разом
Разом проводжати і зустрічати сонце
А зірки, вони сумують за нашими прогулянками у парку
Бо давно не бачили блиску в очах однієї людини,
Яка робила цей світ яскравим уночі
Ніч – це день
А день – це ти.
