Забудь усі істини. Значення мають
лиш декотрі. Ті, що на серці
викарбувані, прожиті, пройдені.
Напівсмерть у підсумку півжиття.
Бо жити не можна надвоє.
Я вже це знаю, та пізно вже.
Тісно. Жме те вугілля,
що колись було полум'ям, іскрами.
Нині і прісно, ми чужі, ми різні.
Люди правду казали, дійсно...
Не шукати кохання там де театр,
дійство. Ти лиш бачиш пластмасове
щастя у глянцевих постерах,
їж порціями.
Рвеш тишу долями, терціями.
Не муч більше серце, не мар
мріями...
В нашім світі любов ціниться
лиш повіями, бо їм - платять за послуги.
Не шукай щастя там, де його загубив,
не гніви...
Господа...
