Я сьогодні з надією встала-
Наче мати чекала дитя,
Наче проліска сніг пробивала,
Щоб хапнути нового життя...
Мов вогнянкою - вдень запалала,
Як торкнулась твого я плеча...
Це ж уперше так палко кохала
І згорала, мов біла свіча...
А надвечір - безсилою впала...
Придивилась - а вже сивина
Мої коси шовкові заткала,
І в очах - самоти пелена...
Сірим ранком - прозорою стала,
Ніби ріки посклила зима...
То душа моя в небо злітала...
Ти прийшов...А мене вже нема...
