UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: *SELENA*: ЛЮБОВЬ (акро) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ *SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую  не розумію - я вам вроді точно відповідала зразу... куди все щезло... Наснаги і благополуччя   
untalented, 10.01.2015 - 10:24
Почти в каждом слове можно услышать отдельную ноту. Всё вместе - прекрасное переливание звуков.Здесь и не хочется, чтоб было много слов, не хочется загромождения, а именно в такой недлинной форме, по нотам. *SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое  Ну, Вы меня перехвалили - хоть я старалась, что бы какая то милозвучность была... Это же акро, где манипуляция разумом и полное отсутствие внутреннего "Я" автора. Вдохновения и удачи, Вам  
Valery Bor, 09.01.2015 - 19:17
Мику. Про Кохання. Точно так же можно сказать Любовник и Любовница. Вообще, этимология слова Кохання какая-то темная. Может быть, Вы и правы, ведь было в давнеруськой мове слово Хоть, означающее Любовника. Но тогда было бы Кохоть, а не Кохать. Кохоть - Хотеть? Или Кохоть - Похоть? Все-таки Кохання - Колихання лучше. Колыхання доуши, Ветер.Хотя и тут этимология неясна. Колыхать - Колы(Когда) Ха(Богиня Ветра?) Ть(Тебя).
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякусі Не зовсім то воно тендітне - акро штучні вірші... (самокритична Я...)  
Mik (галицька миша), 09.01.2015 - 10:08
*SELENA*! Вибачаюся заздалегiдь, але маю зауважити, що Ви припускаєтеся розповсюдженої помилки, коли називаєте слово "кохання" полонiмом. Рiч не лише у цьому словi. Рiч у тому, що мовними "мавпами" були не українцi, а саме поляки! Галичани i волиняни створювали мову, а вони користувалися нею, та ще й псували. До речi, поляки й галичани називають "коханням" якраз "статєву" любов. Згадайте хоча б слова "коханець", "коханка". *SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вельмишановний, Мік, це не до мене притензії, а до Інституту мовознавства НАН України - вони свої дослідження озвучують з давен давен в радіожурналі "Слово", яке виходить кожну неділю із совєцьких часів і до цих пір. Я слухаю і Вам раджу слухати...Так що, поляки вам і нам підкинули витіснивши наше люблю. Мені подобається (і росіянам доречі теж) слово кохати, але і любові не можна цуратися... Най Вам кохається
Valery Bor, 08.01.2015 - 15:48
Кохання то є Колихання. Кохати(Колихати) можна Колиску з дитиною, а не Чоловіка. Кохати можна дитину, а Чоловіка треба Любити.
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 ото то ж бо воно є - кохАння в нас не приживається, тому що живе кОханий, викоханий - якраз в значенні колихати (в душі), оберігати, а не пристрасть...... в центральній Укр. говорять: про дитину - викохана, про жінку - кОхана, але коли кОханий чоловік, це той хто за жіночу спідницю сховався. чоловіка потрібно любити, а жінку і любити, і кохати... 
Valery Bor, 08.01.2015 - 15:31
Язык здесь в буквальном смысле Язык и есть, а не Люди. В древних языках, а часто и в современных, слову, т.е. существительному, часто соответствовал точно также звучащий глагол, например, в санскрите: Га - Путь и Га - Идти, или в английском Cry - Плач и Cry - Плакать, потому резонно было бы предположить, что Лю - это и Язык, и глагол Говорить. Тогда ЛюбавЬ или ЛюбовЪ - Говорит Богиня либо Бог. Под Богами тут разумелись, безусловно, языческие Языческие Боги.
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж наувазі мала язичеських богів, тому і висунула версію - людина (язик, мова) якими боги спілкуються - тобто в давніх віруванях було закономірним, що боги можуть поселятися в людській душі і тілесній оболонці теж...сучасний варіант бог створив собі людину (конкретну), тобто язика виростив і говить, що йому на думку збреде...
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Поетесам побавитися із метафорами і римами, а поетам побавити Музу, щоб та шедеври понашіптувала.....  - наснаги, удачі і щастя
Mik (галицька миша), 08.01.2015 - 11:49
1).У такому разi вважимо за краще вживати наше, споконвiчне українське слово "кохання". 2).Слово "бавитися" в нашiй мовi теж є, згоден. (Приклад: "Майже доросла дiвчина, а досi бавиться ляльками!")
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що завітали "Кохання" - то є полонізм, тому воно вам ближче. У нас засилля полонізмів меньше, тому в нас люблять... "і нехай цвітуть всі 100 квіток" - нехай живуть у нас ті чужоземні слова, які прижилися, але й свої спокнвічні ми маємо вертати і добре, коли б це була державницька політика, а не навпаки...  - наснаги, благодаті і щастя
Valery Bor, 08.01.2015 - 11:02
Лю - это Язык, а Бовь, вернее, БавЬ - Богиня. Правильно или ЛюбавЬ, или ЛюбовЪ, БовЪ - Бог. Естьли любит Дђва(ДђвЬ, Сестра)- это ЛюбовЪ, а если ДђвЪ(Братъ) - ЛюбавЬ. Ср. Бавить, Забава, Бавно(Медленно), Прибавить (в ваге при брђмени), Избавиться. 
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Лю - это Язык, а Бовь, вернее, БавЬ - Богиня, БовЪ - Бог" - язык богини (язык бога) = боги говорят и действуют, созидают в нашем бренном мире через любовь, которую посылают... где есть любовь - там есть Бог, где нет любви - там нет Бога..... Вообще слово "бог" - в древнеславянском означало - тот, кто даёт (бог, богато, богатство и т.д.) --------------------------------- язык, языцы = люди. Вывод: Любовь (Бог в человеке), Бог в людях.... ----------------------- подтвеждение (пословицы): "иди с богом", "в тебе бога нет" Нобелевской мне пахнет  поделюсь коньяком....-------------------------------------------- А ходють слухи (среди филологов), что вообще хотят выбросить слово "Любовь" с укр. лит.речи и заменить словом кохання на все 100%  . и как же без любви в мире жить? Спасибо огромное, что зашли 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
