Світ перший. Зелений
Твій погляд спокійний, у тебе на серці
Лише розуміння, прощення й любов.
Свідомість твоя у невпинному герці
Світи відкриває без ницих оков.
Ти вільний від згубних кліше виживання
У вічній війні за ґламурність одеж.
Літаєш між морем таємним без меж
І небом прозорим від ночі й до рання.
Ти вдячний за кожну прожиту годину,
Милуєшся сонцем, як вранці встаєш.
Працюєш весь день без нудьги й без спочину
І Всесвіту мудрість вночі пізнаєш.
* * *
Світ другий. Сірий
Цінність вечері відома з дитинства,
Звиклий до спраги: джерельні знання
Бу́ли приховані вчительським свинством,
Йдеш коридорами ти навмання.
Голод на радість давно вже забутий,
Радість забута! — про що говори́ть?
Часом, зупинишся в полі на мить,
Глянеш на квітку червоної рути...
Ех, нема часу. Можливо, пізніше.
Потім забулася квітка ота.
В твому житті все темніше й темніше,
Тво́я свідомість — то є німота.
* * *
Світ третій. Без кольору
Тобі невідомі турботи буденні:
Купити продукти, сплатити за газ.
І все ж не шукаєш вогню у натхненні,
Змиваєш свідомість свою в унітаз.
Можливості маючи вглиб зазирнути,
Марнуєш життя на концертах у Дорна.
Затуплені мрії, мета ілюзорна,
Твій розум у зверхні кайдани закутий.
В екстазі злітаєш до самого неба,
Затиснувши n-ний iPhone у руці.
Скінчились думки, та й яка в них потреба?
Важливі зелені лише папірці.
* * *
P.S. А в якому світі живеш ти?
І в якому жити хочеш?
Вікторія Матат