Непомітно якось сталось
Серед депутатів
Місця всім забракувало
В Верхній палаті:
Варто сказать , що в Глевасі ,
Підтверджують „Вісті”,
Для такого контингенту
Є достатньо місця .
Тому прошу гонорових
З Регіонів щиро ,
Якщо ви такі панове
Будьте там кумири .
Пані Ганю особливо ,
Таку вже речисту .
Розчесала б краще гриву ,
Вбралася б в намисто .
Адже жінка ви публічна ,
Представник держави !?
Мову нашу не калічте
Для чужої слави !
Звідкіля вам світить сонце ?
Нас воно не гріє .
Заглядає у віконце
Та чомусь радіє .
Сіє розбрат в Україні ,
Відбирає волю .
Гірко ніби від полині
Повторювать долю ,
Як не стало вже Богдана ,
Історія пише ,
Відкриватись стали рани ,
Завелися миші
Та точити стали стіни
Нашої будови .
Що нам знову на коліна ?
У ярмо те знову ?
Відкрий очі , мамо , сину ,
Дай мудру пораду ,
Хай по совісті він чинить ,
Помічає зраду .
Яка в сутінках чатує
На кожну помилку .
Чуєш , Вікторе , ти чуєш ?
Затряслись піджилки ,
Коли мову ми завели
Про кордон і НАТО .
Закрутило в носі зело .
Обізвався „тато” .
Ото , бачте , не існує
Нас , як українців ,
Малороси ми , холуї .
Нас всіх по одинці
Нищать , зваблюють грошима,
Аби грабувати .
То хіба для них брати ми ?
Навіщо їм НАТО ?
Це кордон і заборона
В чужі справи лізти ,
Двоголовій тут короні
Не буде вже місця !
Ось чому завелись служки
У Верховній Раді .
Ми не в змозі самотужки
Вистояти зраді .
З рештою своє коріння
Стали забувати .
Адже котре покоління
Не відчува свята .
Раптом випала нагода
Вирватись з обіймів .
Чи козацького ми роду ?
Чи телиця дійна ? І нашу державу
Нумо , браття , до свободи ! Україна наша мати !
Залікуєм рани . Слава їй же , слава !!!
Кремлівського Квазімоду ,
Вічного тирана
Заставимо поважати Сергій Бабінчук
. .
