До матерів
Страшні часи на Україні!
Де справедливість? Нема й нині…
Бо їм «начхать» на людське горе:
Вони в теплі, вони – «мажори»!
Чого ж нема іще закону,
«Мажори» йшли щоб до загону?
Бо можна матір й залякати,
Щоб сина випхала в солдати…
Чого ж отой, що прийшов в хату
Чужого сина витягати
Ідосі сам не на війні?
Й своїх дітей не пустить, ні!
Бери калаш, вдягай жилети
І будуть хай твої скелети
Відпочивать у тій землі,
Що не поділять «королі»!
За ЇХНІ статки НАШІ діти
Повинні в холоді сидіти
Та щохвилини бачить смерть.
А вони ними «круть та верть»!
Чого ж це НАШАЯ «злидота»
Повинна вмерти за бандоту?
Чого ж хай гинуть «голопузі»,
Коли «мажорчики» на пузі
По Тель- Авівам «загоряють»!
А в «босоногих» хай стріляють???
Якщо ДЛЯ ВСІХ одні закони,
То хай покинуть свої «трони»,
З «біднотой» поряд хай воюють
Та хай під «градами» ночують!
З мішків з грошима позлізають –
Не по курортам роз’їжджають,
Хай СВОЇ статки ВІДСТОЯТЬ!
А нам нема за що стоять…
Чи є в наших дітей освіта,
Як у заможної еліти?
Чи в наших є дітей будинки,
Машини, дачі? В них хатинки,
Де вкупі сім’ями ютяться.
За що воюють вони, братці?
Та й що змінилось з днів Майдану?
Народ ще в більших у кайданах
Над копійчиною тремтить!..
Ще й куля сину в лоб летить!!!
А ті, хто бу́ли товстосуми,
Для них «лєгко» віддати суми
Своїх «мажорів» відкупить.
За них… «батрак» хай постоїть?
Хай ляже він отам кістками,
Щоб вони жирними задами
У літаках – по заграницях,
Відпочивали - у столицях?
Синів своїх не віддавайте,
Під кулі їх не посилайте!
Як воювать, так УСІМ РА́ЗОМ
З «мажорчиками» під приказом.
Бо НАШІ ДІТИ там загинуть…
Вони ж….земельку ту поділять
І знову нас у «батраки»!
Знов не на рік, а на віки!
Не мають права вас лякати!
Ти чуєш мене, кожна мати?
Ви, брехуни, побійтесь Бога,
Дійде́ й до вашого порога!
Хто матерів тюрмой лякає,
Дітей сільських з хат витягає,
Хай йо́му… саме щастя буде…
Бо ми про теє… НЕ ЗАБУДЕМ!!!
4-5 лютого 2015 р.
"...Як воювать, так усім разом..."!!! 
