Зранечку заглянула я у вікно,
А там, о диво, біло навкруги,
Вже й татову машину замело
Покрили дерева нагі, білії пухи.
Ростуть сосульки, великі і малі,
Прозорі з кришталевої води,
Дітвора їх мов льодяники жує
Весело й гамірно у кожному дворі.
Такі казкові і холодні, зимові вечори,
Неначе в казку попадаєш ти,
Дрібненькі іскорки виблискують в очах,
Радіє й славить Господа душа!