| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Михайль Семенко. BLOC-NOTES
Перевод с украинского языка
© Copyright: Владимир Петков, 2014
ДАМА НА ВЕРАНДЕ
Они были вдвоём — сидели на веранде за белым столиком
Напротив ввогнутой оркестровой эстрады.
Бритоголовый джентльмен выглядел
Из-за соседнего столика стоиком
И конечно понимал почему эти нарядные дамы так рады.
И ходил длинноволосый поэт романтической музы
По песчаной аллее блистающей палящим солнцем.
Дама на веранде — она имела теперь очи
медузы
Уже сидела улыбаясь за столиком
рядом с эстонцем.
26. V. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
13. 12. 2014
ПОЛУДЕВОЧКА - ПОЛУПАННА
В синем наряде
она полудевочка-полупанна
Сидела на белой веранде
возле мраморного фонтана.
Не скрывая заинтересованных жестов
следила за панорамой на реке
И подсознательно дрожала забытая роза
в её руке.
Как быстро она повернулась
когда внезапно послышалась музыка
С эстрады оркестра симфонии
где проводилась репетиция.
Маленький пёсик удивлённо-сосредоточенной мордочкой
высунулся из-под её локтей
Забыв про воспитанную амбицию.
26. V. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
13. 12. 2014
НЕ ЛЕЗЬ
Взвивалось пламя от касаний подковных
О камни во тьме внезапно и хлёстко
И сколько звуков смелых и кровных
Меня настигали у тихого перекрёстка.
Усмехались фигуры враждебно та́я
Чьё-то лицо матовое уткнулось в сердечную резь
И дворник молчаливый дорогу заметая
Сказал полинялой женщине: не лезь.
28. V. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
16. 12. 2014
ГОРОД
Вечер подождевой в молчаливом сомнении
Ночи предавал бессознательно спящую душу
Панна медленно шла в неизвестном направлении
Грациозно подпирая собой офицерскую тушу
Кашляя чадом рванула бензиновая машина
Неудержимую душу запряг
гений в прочную сталь
Я слышал — взорвалась лопнувшая шина
Когда повернул за поворот на магистраль
Меня успокоил трепет в окне мотора
Мелькало кино в электрической стене
Было вчера и повторится скоро
Удвоил сенсацию драмы кино скрипач
На плачущей воем струне
Манит Крещатик размалёванными кралями
Как раз подоспел на улицах выгодно-сдержанный час
напрасно
Вечер стегает по сердцу
большими холодными каплями
Грусть обезумела и умиротворённо погасла.
28. VІІ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
16. 12. 2014
МИСТИЧЕСКАЯ МАГИСТРАЛЬ
Я жду когда вечер завершит своё дело
Когда рекламно охватит город профанация
Когда зажгутся огни и погаснет небо
И забрезжит в очах праздничная иллюминация.
Я жду тот час когда пути сойдутся
Пересекутся параллели и сбегутся спирали
Все пути и направления давно уже рвутся
Все дороги стремятся к мистической магистрали.
2. VІ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
ТРОТУАР
Слился извозчик в движении
с одиноким трамваем.
Растаял в небе голубеющий стек
О бриллиантовые поломавшись мечты.
Разрываются в струнных садах
Огнепалы звенят фиолетом.
Под каштанами незримый смех
Под каштанами спящими летом.
Паутинился освещённый провод
Перспективно по нарядной улице
Отрылся матовый грот
Ничто не умрёт не забудется.
Поковыляла напудренная проституция
Одиноко рояль вылез на тротуар.
И с фотовитрины сошла панна Люция
И чей-то пёс под фонарями умер.
24. VI. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
БУЛЬВАР
Серая пара влекомая переменами
Празднично шла по базару между лотков.
Пролезла между толпой и пыльными стенами
Временами встревожена —
не видать ли грозовых облаков.
Улицу перебежав
обособилась на бульварной лавочке
Оформилась тёмным пятном под шепчущим клёном.
Сергей Степанович про драму в 5 частях
рассказывал Талочке
И осторожно игрался в сумерках на голой шее
шнурком медальона.
26. V. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
ОСЕНЬ
Солнце. Ветер осенний. Прах.
Катятся листья безвольные по стезе.
И расцветает усмешкой страх
Навстречу лиловой грозе.
Верещит гениально равнодушный жест.
Выкрики бездарных угасают далече.
Весело в скуке общественных мест
Приветствие шляпы случайной встрече.
Осенняя скука.
Осенний восторг метафор.
Всё умирает.
Всё жмурится в углу.
В комнате печалится одиночество шкафа.
Не могу даже сесть к столу.
Но смотрю обнадёживая взглядом.
Быстро реальность охватит сон.
Они без присмотра погибнут все рядом,
Все эти панны в белом —
потому так печальны они, что проходит сезон.
21. ІХ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
ГОРОД
Солнце освещало красные крыши
Внезапные птицы оказывались выше
Катились извозчики словно из сказки
Натянуто сверкали трамвайные связки
Суетливые толпы метушились вокруг
И нежными были касания рук
Возгласы раздавались беспрограмно нежданно
Неживые птицы серебрились в небе аэропланно
Город корчился в жажде бетонных поэм
Из кондитерских пахло кремом
И разводил руками несимметрично футурист
И с мотоциклов отваливался свист
Загадочный словно лунный кратер
Открывается кинотеатр.
23. VІІ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
САД С МУЗЫКОЙ
Жду когда осветится эстрада —
За мраморным столиком
жду.
Посторонняя власть уже чувствуется рядом —
Но чуждо быть символистом
в саду.
Музыканты в осенних одеждах —
Мягко начинает симфоническую мистерию
оркестр.
И мечты устремились на фиолетовых поездах-надеждах —
Начинается в истощённой Берберии
осенний семестр.
21. ІХ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
17. 12. 2014
НА ПЕРРОНЕ
Сквозь мокрый туман мерцают фонари
На перроне много теней и расплывающихся силуэтов
И только в центре — один —
беспечальный луч озарил
и суетливый вечер казался
вибрациями менуэтов
И серое дорожное платье грело воображение чудно
Капризная шляпка эротично ласкала
И двигались тени так как будто никогда им не было нудно
И трогательно отвечал движением перрон вокзала
Сбросьте таинственность я не могу сосредоточиться
Губы искривитесь в послушном стоне.
Быстро отправится поезд.
Мы не будем с вами прощаться
и не будет потом одиночества.
Я люблю, я люблю всех женщин на перроне!
5. ХІ. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
18. 12. 2014
СИЛУЭТЫ
Улица встретила запоздалого эстета
Качаясь трамвай возвращался назад.
В окне застывше молчали два силуэта —
Он и она и акациевый аромат.
Панны ходили
по весеннему взирая смелее
И сердце провинциально стучало
в критические моменты.
И как фонари торчали покорно одни на аллее,
И тихо мечтали о чём-то на углу студенты.
16. VI. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
18. 12. 2014
БЕСПОРЯДКИ В ГОРОДЕ
Меня манят снежные хребты
От серых стен отхожу наугад
Остаются припорошенными кресты
В городе бьёт набат.
Загудели колоколом переулки
Вскрикнула гаснущая улица безнадёжностью сирен
И загрохотали удары среди безумия гулки
И метнулись толпы от зловещих гангрен
Падают вывески витрины звенят и сыпятся
Жалуются тротуары с хрустом
от толпящихся ног
Одежды трутся мясо топчется
женщины верещат и путаются
Телеграфные столбы гнутся
расшатался каменный рог.
27. IX. 1918. Киев
из книги «BLOC-NOTES»
12. 12. 2014
© Copyright: Владимир Петков, 2014
_____________________________________________
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
Вірші із книги «BLOC-NOTES»
ДАМА НА ВЕРАНДІ
Двоє Їх сиділо на веранді за білим столиком
Проти ввігнутої оркестрової естради.
Голеноголовий джентльмен виглядав
з-за сусіднього столика стоїком
І певне розумів чому ці стрійні дами такі раді.
І ходив довговолосий поет в романтичній тузі
По пісковій алеї що палила відблискуючи
сонцем.
Дама на веренді — вона мала тепер очі
медузи
Уже сиділа всміхаючись за столиком
поруч з естонцем.
26. V. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
НАПІВДІВЧИНКА - НАПІВПАННА
В синьому строї
вона напівдівчинка - напівпанна
Сиділа на білій лавочці
біля мармурового фонтана.
3ацікавленими рухами
стежила за панорамою на ріці
І підсвідомо тремтіла забута квітка
у її руці.
Як хутко вона повернулась
коли дісталась раптово музика
3 естради оркестри симфонії
де провадилась репетиція.
Мале цуценятко здивовано зосередкувавши
пику
Висунулось з-під її ліктів
забувши про виховану амбіцію.
26. V. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
НЕ ЛІЗЬ
Зривалось полум'я від доторків копитних
Об камінь в темряві залізних ніг
І скільки звуків сміливих і недопитних
За мною гналося за тихий ріг.
Всміхались постаті ворожо розпливаючись
Чиєсь обличчя матове діткнулось серця сліз
І двірник мовчазний дорогу замітаючи
Мовив полинялій женщині: не лізь.
28. V. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
МІСТО
Вечір подощовий вдаряючи холодними краплями
Запродавав ночі непритомну душу
Панна рухалася повільно в невідомому напрямі
Граціозно підоперши офіцерську тушу
Підплигуючи чадом метнулась бензинова
машина
Геній нестримну душу в міцну сталь запріг
Я чув як вибухнула тріснута шина
Коли повернув за оліхтарений ріг
Мене заспокоїв трепет у вікні мотора
Блимала фільма в електричній стіні
Буде це завтра і було це вчора
Подвоював сенсаційну драму кіно скріпник
на верескливій струні
Вабив Хрещатик розмальованими кралями
Саме наспів па улицях слушно-стриманий час
Вечір вдаряє по серцю
міцними холодними краплями
Сум збожеволів і втихомирено погас.
28. VІІ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
МІСТИЧНА MAГICTPAЛЬ
Я жду коли вечір своє діло зробить
Коли рекламно охопить місто профанація
Коли засвітяться вогні і згасне небо
І замигтить в очах святкова ілюмінація.
Я жду хвилі коли шляхи зійдуться
Перетинуться паралелі і збіжаться спіралі
Всі шляхи і напрями уже давно рвуться
Всі шляхи сходяться до містичної магістралі.
2. VІ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
ТРОТУАР
Сполучився в рухові візник
З дзвінким трамваєм.
Розтанув у небі блакитний стек
Зламавшись об брильянтові мрії.
Розриваються в струнних садах
Ляскають фіолетові огнепали.
Під каштанами незримий сміх
А каштани вже спали.
Павутинивсь освітлений дріт
Перспективно по стрійній улиці
Одчинився матовий грот
І вийшов дідусь без палиці.
Пошкутильгала пудрована проституція
Самотно рояль виліз на тротуар.
3 фотографічної вітрини зійшла панна Люція
І чийсь пес біля ліхтаря вмер.
24. VI. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
БУЛЬВАР
Сіра пара сполученими фігурами
Поне́сла свій святковий настрій на базар.
Пролізла між натовпом і ка́мінними мурами
Хвилинами затривожена —
чи не видно дощових хмар.
Перебігши вулицю
осамотилась на бульварній лавочці
Оковдрилась плямою під шепочучим ли́стом.
Сергій Степанович про драму в 5 частинах
розповідав Талочці
І обережно грався в темряві на голій шийці
шнурком намиста.
26. V. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
ОСІНЬ
Сонце. Осінній вітер. Порох.
Листя котиться по тротуарі.
І розцвітає усмішка хора
Назустріч ліловій хмарі.
Верещить геніально байдужий рух.
Погасають вигуки бездарні.
Весело привітав капелюх
Знайомого що вийшов з кав'ярні.
Осіння тоскність.
Осінній за́хват.
Все вмирає.
Все щулиться довкола.
Самотить в кімнаті шафа.
Не можу сісти до столу.
Я дивлюсь підбадьорюючим поглядом.
Хутко дійсність охопить сон.
Вони згинуть, згинуть вони — без догляду,
Панни в білому —
це тому журні вони, що проходить сезон.
21. ІХ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
МІСТО
Сонце освітлювало червоні дахи
Бліднули і роз'ясовувались несподівані
птахи
Правильним рухом котилися візники
І виблискували розтягально трамвайні
низки
Юрми метушились повні уличних мук
І були такі приязні доторки рук
Галаси розтинались безпрограмно і безпланно
Сріблились в повітрі неживі птахи аеропланно
Місто корчилось в жаданні бетонних поем
І з кондитерських пахло кремом
І розводив руками несиметрично футурист
І з мотоциклів одвалювався свист
Відходить від пристані пляжний катер
Відчиняється електричний театр.
23. VІІ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
САД З МУЗИКОЮ
Жду як освітлиться естрада —
За мармуровим столиком
Жду.
Вже почувається стороння влада —
Але нудно бути символіком
В саду.
Музиканти в осінніх зодягах —
М'яко заструнить симфонну містерію
Оркестр.
Мрії рушили на фіолетових потягах —
Розпочнеться в виснаженій Берберії
Осінній семестр.
21. ІХ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
НА ПЕРОНІ
Крізь мокрий туман блимають ліхтарі
На пероні повно тінів і розпливаючих силуетів
І тільки з центру — сам —
безсмутковий промінь грів
І метушливий вечір видавався
вібраціями менуетів
Уяву гріла сіра подорожня сукня
Лоскотав еротично капризний капелюх
І рухалися тіні ніби їм не було ніколи нудно
І відповідав зворушно перонний рух
Скиньте таємничість я не можу зосередкуваться
Губи викривіться в слухнянім стоні.
Хутко відійде потяг.
Ми не будемо з Вами прощаться.
Я люблю, я люблю всіх женщин на пероні!
5. ХІ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
СИЛУЕТИ
Улиця зустрінула запізнілого естета
Похитуючим трамваєм, що повертавсь дзвінко.
В вікні застиглено мовчали два силуета —
Нюхали аромат акацієвий чоловік і жінка.
Панни проходили
зазираючи по-вечірньому сміливо
І серце провінціально стукало
в критичні менти.
І стовбичили ліхтарні самотні покірливо,
І тихо мріяли про щось на розі студенти.
16. VI. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
ЗАМІШАННЯ В МІСТІ
Мене ваблять снігові хребти
Я відхожу від сірих стін
Зостаються запорошуються хрести
В місті передзвін.
Загули дзвони загули шуми
Зойкнула мерехтяча вулиця безнадійністю сирен
І загупали удари серед божевільної стуми
І метнулись натовпи від зловісних гангрен
Падають вивіски вітрини дзвенять і сипляться
Тротуари хрустять і скаржаться
від натовпених ніг
Зодяги труться м'ясо топчеться
женщини верещать і плутаються
Телеграфні стовпи гнуться
розхилився камінний ріг.
27. IX. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
ID:
559734
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 14.02.2015 19:56:14
© дата внесення змiн: 14.02.2015 20:31:54
автор: Володимир Петков
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ви Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіEnol: - Синонім до слова: говоритиSvetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати. Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,... Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
