Скажи мені: Хто ти, дівчина з он-лайнів? Хто ти?
Я буду зовсім не проти твоєї моралі, коли ти сядеш навпроти.
Де таких роблять, де так кодують гени?
Що постійно до тебе тягне, природнім магнітом по венах.
Ти захоплюєш з напів-слова, ти б повела мільйони.
Хоча, тобі вони не потрібні у тебе свої закони,
свої правила, свої принципи і свої аксіоми.
Для мене ти - все і ніщо, водночас.
Коли дивляться крізь монітор твої гарячі очі-
на моєму Північному передають глобальне потепління.
Ти - моє прокляття, чи ти моє спасіння?
Не знаю, небеса не кажуть.
Вони все частіш - безмовні.
Там, гори справ. Вони і так горем повні.
Яке їм діло до мене, такої маленької крихти,
Яка не знає куди летіти чи куди побігти...
Але в мене є ти. І ти завжди будеш.
Я знаю, знаю...Ти не забудеш.
