Всі двері вже вечір закрив
І заслоняють куліси
На сцені ти жив і живеш
В рядках недописаних пі́сень
За руку тебе Бог веде
І знову і знову згадають
Про те що у тім ДТП
Нам рідну людину ховають
Ніч скинула чорним крилом
На трасу, й до неба аж прямо
Смієшся на фото за склом,
Але не приїдеш до мами
Єдиного сина в батьків,
Як голуба з небом вінчають
Дружину під чорну фату
І татка в доньки забирають
Це фатум, хто зна а може
Диявол підніжку поставив
То ти тільки знаєш, Боже
Ти цю Книгу Життя оставив
А скільки пісень, альбомів
Могло би в ту Книгу влізти
Якби її Бог докінчив
На сотому році змістом.
А зараз вже фільму кінець
Й продовження більше не буде
А титри ідуть між сердець
Ти знай, ми тебе не забудем!
