згори тебе ніхто не питав
чи треба тобі повітря
чи треба тобі очі
чи хотів би бути
німим
твої кишені такі повні
сиплеться пісок
ллється вода
що в тебе там ще
може заховав пасмо волосся
мого
так аби
не
загуби
ти
вітри втрачають все
вимітають віниками
вмираючого в морі
кита
а з ним мою луску
по дві дірки край легень
тебе не питали
чи треба тобі жабри
рибо
тліють тліють тілом твоїм
заклеїти то все
залити туди
смоли
навічно
