Є на світі одна людина,
Без неї темніє, навіть ясна днина,
Дуже часто я не то роблю,
Але знай мамусю, я тебе люблю!
Ти знай, для мене ти усе,
Переверну світ я для тебе,
Твоє те серце, та твої очі,
Як та велика зіронька при темній ночі.
Вибач за те, що я буваю не правий,
За те, що деколи бувають сварки,
За те, що я буваю деколи дурний,
Це твого голосу підняття не варте.
Та я знаю, що тобі не просто,
І те що ти ховаєш свої сльози,
І те що твоя праця вже не така й легка,
Але я цілую тебе в щічку, і дякую тобі за це життя.