куди подіти вас, о, мої очі
в криницю заховати, щоб на дні
відлежались, до осені, щоб сочив
сік невмирущий коренем .. у сні..
Тиша..Абонент поза зоною. Діано, вставай, біжи до воріт, можно без сорочки, стрічай свого чоловіка так як годиться, друга година ночі.. І нічого,що ти у лісі, і нічого не станеться з ребром твого чоловіка, може вовки ситі і не хочуть кісток, та, не забувай про вовчиць-вони ласі і на кістки. Чорт, от що ,що я маю думати? Тільки не думай погане, краще уяви його в обіймах якоїсь кралі, тільки не думай погане.Вмикай світло,вмикай симфонію металу,-хай вона розіб*є цю тишу на сотні, на тисячі, на друзки. Як і чим можно відволікти розум,в який куток загнати його, щоб він думав, приспи його.Ага,спробуй, легко говорити, що ще прочитати? Де,у якій книзі шукати тебе,Оресте?! От тобі і спокій, от тобі і глечики..
Гуси, анемони, вітер, дощ! Все для тебе, от тільки ніхто Ді не каже..
Гуси..Точно..Це те, що мені зараз потрібно, і нічого, що вони сплять, так так,мені чай ,птахам-хліб і ..цукор,так, цукор, для Грози.Я не одна,у мене тут є друзі і хай тільки підступиться хоч якась, на мій прайд.. Де ж кросівки? Є!Чудово, не все так погано, залишилось якихось там три години до світанку,це все краще піти і побути біля них, аніж мести тут цю симфонію...
Тиша.. Абонент поза зоною.. Привіт,місяцю! Ростеш? Хто ж тебе там підгодовує? Хоч би раз відповів... Та ти не радій так, он я, чув як сміялась минулої ночі.. Чув.. Хто б вона не була, не забувай, що тиждень два і почне пити той напій з твоїх повік, не жалкуєш? Ніколи не жалкуєш? Чому? Зрозуміла.. Звичайно, що зрозуміла, хіба можно не розуміти ніч? Ну, добре, а ти можеш трохи провести мене он туди, я швиденько, можеш? І зовсім не страшно, де ж вони, ці птахи?
Сплять? Ти вважаєш, що я не маю права туди втручатися вночі? (((Тоді, що мені робити, що, скажи? Ти ж не їси хліб.. Я не буду їх турбувати, просто покладу їжу, а вони хай як хочуть.... Яка тиха вода, як скло..
Я тебе бачу, тут у воді, а ти.. Що я питаю, що я питаю?
Слухай, місяцю, нє видал ли ты на свете? сам знаєш кого.. Нє видал..
Тут прохолодно, а може ми лазню зігріємо? Може? ....
Який ти мовчазний.. Поглянь, він вийшов, вийшов, мій красунчик нічний, не бійся, це я, а вовки сплять, ні, не сплять, чуєш, десь далеко, шукають здобич.. Закони природи, а ти знав, ой, вас же двоє, а ви знали, що така тваринка з прекрасною назвою ласка ніколи не їсть падаль, завжди шукає жертву, щоб поборотися з нею, а лише потім тягне її до нори. От так, і я колись не знала.. Гов, місяцю, поглянь, вона вийшла за ним, що тут скажеш)) Що це? Чому так голосно? Це не Гроза, це він.. Ой, птахи, пробачте, що я вас тут серед ночі, може він ревнує, що я перш до вас?
Що сталося,Чорнобривчик, що сталося? Що з тобою, чому ти так іржеш?
Ти ж знаєш, що я боюся підходити до тебе, коли ти так тупцюєш..Просто боюся, ну, що це коїться?Гроза, заспокой його, я не вмію з ним розмовляти, я вдень боюсь його очей, а вночі ..вночі ..
Абонент поза зоною.. Ну що ти хочеш, якби ж я знала, що? Немає його вдома, немає, звідки мені знати? навіть місяць не знає.. Ти хочеш, щоб я тебе відв*язала? Добре, добре, тільки дай мені підійти, от так, я швиденько, швиденько.. Ненормальний кінь-вискочив.. Ні, ні,Гроза, тебе я не можу випустити,ви мені зараз тут накличете у двір ласок..
Тепер я буду з тобою, до ранку, тепер я боюсь вийти у двір.Краще би мела симфонію.. Він точно здурів, ти чуєш, що він виробляє?
Чорнобривчик, я йду, тільки не кричи так..Я нічого не розумію,як собака рветься на волю..Добре, я у будинок, я відкрию тобі, але пам*ятай, якщо ти не повернешся раніше мого чоловіка,якщо ти не повернешся, ти мене зрозумів, от дурний кінь, там же вовки, не йди, може ти передумаєш?
Я відчинила йому ворота.. Відчинила, тепер і справді тихо.. Місяць мовчить, зорі сховалися за змарами. Дощить.. Холодно і сиро..
У лазні збереглося трохи вчорашнього тепла, що ж, топити, так топити..
Тепер мені не страшно..Ні Ореста, ні Чорнобривчика.. Лише недопиті келихи з вином.. За вас, мої прекрасні чоловіки..
Хай ніч скінчиться хвилею притоком
Хай місяць в небі спокій береже
Мені болить, болить щемить глибоко
Хто і де тебе там стереже?
Він повернувся..Повернувся... Я майже щаслива.. Біжу, біжу,ти не дурна конячка,я пробачаюсь, не минуло й півгодини,......................
-Ді, і ти просто так у сорочці вибігла?
-Вибігла, я ж у лазні топила..Тобі краще?
-Мені добре, що ще мені треба? Поцілуй мене, тільки без пристрасті, з любов*ю)
-Хм, я спробую, це як у чоло?
-Ді, я завтра тебе зачиню у лазні, я ж ще не помер..
-Добре добре, я не торкаючись..
Дякую тобі, боже, що ти у мене є..
ID:
577558
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.04.2015 00:12:38
© дата внесення змiн: 05.05.2015 00:05:01
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
