Вишневий білий цвіт
покличе знову у весну,
тану у мріях, дивосвіт -
сьогодні зовсім не засну.
Весна моя, як безліч літ,
які летять, і птахом білим
у хмарах на межі сторіч
буття є поруч із минулим.
Вінок сплітається думок,
то як мої вишневі мрії,
та в ще одну весну є крок –
де є кохання, віра та надія.