Ти мовчки прикусила губи аж до крові
І серце заболіло, потекла сльоза,
Це почалося коли вдома скинула підбори
І наодинці із душею запилА.
До голови, як реп'яхи вчепилися думки
І в голосі з'явилися мінорні ноти,
Із канцелярії небесної полилися струмки
На вІрші, що ховалися в блокноті.
Ти наодинці із собою, можна плакати навзрид
І не боятися, що хтось тебе побачить.
Скидай із себе сильної жінки прикид,
Тебе такою лише стіни бачать.
