Пожовтілі фотографії породжують спогади,
У них приховане чиєсь життя.
Сумна усмішка, веселі погляди,
Суха троянда, давні почуття.
Сива жінка гортає сторінки:
На неї дивиться юний офіцер -
По щоці, по зморшці стікає сльозинка -
Ось молода пара, весільний процес.
Золоте обрамлення – давнєє багатство,
Шкіряна оправа, темний силует.
У пам’яті грають дивнії контрасти,
У пам’яті спливає подарований сонет.
І дуже легко закриваються вічі
Сивої леді в кімнаті за столом.
Падає рука, затухають свічі,
Віє вітер, закривається альбом.
