За картиною К.Роландо "Катарсис"
Чекають рифи з піною у рота
Штормів і бур із посвистом образ.
Моїм вітрам не в радість та гризота,
Тому й тікають за очі щораз.
Їм навздогін кигичуть гнівно чайки,
Аж гублять пір’я скаргами листів.
А в мене вже кипить гостинно чайник…
І печиво гамує крикунів…
Не дочекавшись сварки, сплять пороги…
Човнами мрій веслує в завтра штиль…
Нарешті спокій килимом під ноги
Нічних годин… До ранку кілька миль…
"А он мятежной просит бури"!
Стихия разгулялась не на шутку!!!
Она всегда тревожит мою душу...
Хочу и я нарисовать такой пейзаж...
Достойный будет вернисаж!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
долучайтеся до малювання удвох веселіше дякую, що завітали
ось і знову переконуюся: володіючий словом володіє метафоричністю думки і мови. він так бачить світ. такими образами відкривається йому краса світу, повнота часу, віжчуття житя.
не полишайте мене серед суєти, не викреслюйте іх числа друзів!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вас викреслювати? Ви про що? що ж я робитиму без Ваших всюдисущих жартів? не перетворюйтеся, будь ласка, на методичку облоно (вже вдруге Вам про це пишу) дякую, що читаєте
)
"А он мятежной просит бури"! 
удвох веселіше 
дякую, що читаєте 
