Різдвяна зірка, вечір у родині,
на покуті вже славиться кутя.
І ясна свічка Віфлеємська нині
зустріне перша Боже це дитя.
Її вогонь – святе сім’ї єднання,
святвечір для усіх земних створінь.
До неба посилаємо прохання
за душі вже минущих поколінь.
І пахнуть риба, голубці, грибочки,
вже на столі дванадцять страв сія.
Узвар з кутею, огірки із бочки,
із пряністю ванільною струфля*.
Таке звичайне все… Таке правічне…
Ця тиха ніч, цей зоряний наряд…
І дітлахи колядками велично
вже зичать нам діждатись нових свят.
