Не впасти і не стати на коліна,
Співати гімн і шанувати зброю,
Вижити й лишитися героєм,
Так вимагає мати Україна.
Кордони зберегти, що є віками,
Іти шляхами прадіда і діда,
Коли болить не подавати виду,
І серце не обмазати гріхами.
Пишатися, що ми є українці,
Любити вічно й шанувати мову,
Достаток берегти, немов підкову,
В родині жити, а не на одинці.
Тоді розквітне наша Україна,
Коли плече відчує брат від брата,
Земля лише тоді буде багата,
Коли загоїться на тілі в нас руїна.
Мудра настанова. Так і повинно бути, тоді і досягнемо поставленої мети. На жаль, сучасні реалії розвели українців по різні боки і це ще більше знесилює Україну...