І хай це буде не звично
Та я все зроблю
Моя кохана Аничко
Я тебе люблю
І хай звучить це не звично
Ти ангел мій
Моє кохане дівчисько
І я тільки твій
Так швидко міняємо маски ми
І вже в котре – любов.
Буденними стали фрази і вже не то
Що було – чужий акорд.
І знову ти десь далеко в уяві моїй
Намагаючись втримати.
Ще трохи і не потрібен буде увесь цей
Маскарад красоти.
На вулиці дощ і знову нова хвиля
Що нам принесе?
Нестримне дике в мені бажання
Забути все то старе.
Знову там десь далеко в уяві моїй
Вже вкотре любов.
Ожив, розбитий давно світ ідей
Воскресаючи знов.
Шукаючи правди – ти втечеш в небуття
І знайомі вже фрази – про любов
Один поцілунок і вже нема вороття
Сьогодні тобою я сліпо згорів
