Мені давно пора іти... Та я ще тут. Чогось чекаю. Когось чекаю. Кого, чому - сама не знаю. Усе минуло... Сльози, щастя, сподівання, обман і зрада, і кохання. Усе минуло. Але я чекаю. Кого, чого - сама не знаю. Шукаю. Бігаю. Сміюсь. Безмежне Пекло серед Раю. Усе минуло, але я кохаю. Безмежно. Лише одну мить. Не стало і вже не болить. А я все краду чужу радість крізь болі... Залиште мене. Я хочу на волю...
Я думаю як далі жити. Усе чуже. Все крадене. Усе не те.
Я одинока. Серед всього болю: і свого, і чужого. Мрію про волю. Мрію про спокійне щастя. Та як раніше вороном диким літаю. Не маю. Нічого не маю. Ні рідного. Ні чужого.
І лише попіл залишився від кохання. Від всього. І від мене. Не згадуй мого імені. Не треба.
Я чорний ворон. Я лечу у небо.