Пейзажна лірика для дітей
Синє небо на початку днини
Вкуталось у білу аергу.
Вітер тіло витяг із шпарини,
Що облюбував собі в лугу.
Походив між квітів, розім’явся,
Потоптав зеленчасте руно.
А тоді у небеса подався,
Взявся за розпашне полотно.
Рвав на шмаття, скільки було сили,
Аж летіли іскри із очей.
Птахи йому трохи підсобили
Співом дзвінкогласим з-за плечей.
Працював натхненно, притомився.
Ліг під кущ невидимий владар.
Соняшник вітриськові вклонився,
Вивільнив він сонце із-під хмар.
Аерга («опинка», «обгортка», «горботка» тощо) — одноплатовий розпашний жіночий одяг.
