Так швидко пливе день за днем
Буденність душить у обіймах ніжних,
Любов мине? кругом усе не те!
не плач моя кохана, що не вийшло.
Не стримуй крик, що рветься з глибини
Нехай сколише океану води -
Він тихий вже давно і назавжди.
А зараз я не можу без свободи...
Прости
Знов вітру грайливому щось шепочу,
і усміхаюсь ранку - знаю, що не щиро.
люблю, люблю?.. Я ще люблю.
Хоча сама на волю відпустила.
І обіцяла!.. що щасливою лишусь,
А досі у очах солоні океани,
І знаю, що колись я повернусь
Там будеш ти.. і ми..і місяців два над ранком розтануть...
Привіт