Усі ми народились для любові.
Й , можливо інколи вона болить.
У певний час вона чекає крові,
Та більше, ніж потрібно, не тремтить.
Вона буває люта і скучлива.
Вона буває вічна і проста,
Застане вас зненацька, наче злива.
Повіки :"кліп", а ти уже й не та.
Любов буває різна, апріорі.
Та головне , коли вона одна.
Коли єднаєте навіки свої долі
Із усвідомленням , що все це не з проста.
Важливо, тільки, мабуть не забути,
Про ніжність, що світанки береже,
Про серце, що підкаже , як же бути.
А ще я прошу, не забудь мене...