Я лише ніж, ніж й не більше
Лезо моє викуване з болю
Б'ю словом, ріжу віршем
Глибоко встромлений у долю
Без промаху, завжди у ціль
лиш творець численних фобій
Я лише ніж в твоїй руці
Що ржавіє від твоєї крові
Чи я хотів цього, чи я лиш нитка
Між зараз і минулим жахом
Кров зжерла лезо це була лиш клітка
В якій лежала мертва птаха
Хто б знав, крила вже вросли в метал
І чисте серце кинулося в бруд
Ти подивися ким я врешті став
Хоча, для тебе завши я таким і був
