Душа болить і серце рветься
Чому забула ти мене?
Чому мені найгірше дістається?
І кожен день одне і те саме
Я прокидаюсь,відкриваю очі
Єдина думка в мої голові:
Чому?Чому цієї ночі
Ти знову снилася мені?
Чому ти знову приходила?
Чому тривожила мене?
Ти сном моїм неначе жила
І підживляла ним себе
Недовго щастя те моє тривало:
Воно закінчилось в ту мить
Коли прокинувсь я...І все пропало
Й тепер душа мене болить
Душа мене болить,бо вже ніколи
Не буду бачити її...
Я не побачу тої вроди
Й не буде снитися мені
Я кожен день із думкою про неї
В цім світі лиш існую...Не живу...
Життя моє без цеї феї
Перетворилось на тюрму
І все одно в тюрмі я не забуду
Про дівчину із мого сну
За неї я молитись буду
Аби вона не втратила свою красу
Я хочу щоб вона раділа,процвітала
Щоб була вічно молода
Щоб усмішка її палала
І щоб була усміхнена вона
Ось так живу:з надією,з думками
І вірю,що згадають ще мене
Чарівні очі тої дами
Й наповнять радістю життя моє
