Із сапфірових снів Окіяну
В лазуровім серпанку морів
Чистим кроком приходиш, Дано,
Під склепіння зелених мостів.
З льону рік ти прядеш одежу
Для куявських пасовищ, гаів.
А кольчуга озерна стереже
Шкаралупки горіхів-човнів.
Із криничного свіжого віка
Простягаєш джерельне гілля,
Що вростає у кров чоловіка
Молодильним, оновним зіллям
В глибину ластівочих обіймів
Я занурююсь вранці-рано,
І лебедиком вільним, білим
З твоїх вод повертаюсь, Дано.
Куявія — ранньофеодальне державне утворення східних слов\'ян у 7-9 століттях.
У кожнім слові слов'янський дух
В глибину ластівочих обіймів Я занурююсь вранці-рано, І лебедиком вільним, білим З твоїх вод повертаюсь, Дано. - НЕЗРІВНЯННО!
Віталій Стецула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені дуже подобається присмак давнини, ці першопочатки українського духу зокрема)
Оригінально 
..наче занурилась в чистоту джерельну 
Дуже гарно, правда! Успіху Вам, Музи багатої 
