Надіюсь моє життя,
буде не таке пусте...
Як ці чорні ущелини,
з порожніми вікнами,
Голими балконами
недубудованого будинку,
З одиноким краном...
Як відображенням мене зараз.
З бездонно чорним хмарним небом,
Що висить як завіса
З проблиском чогось білого,
Не те хмар, не те надії
На щось кольорове
На щось веселково-живе,
Як заповнений житловий будинок
З яскравими занавісками,
Вазонами, криками дітлахів,
І грому ...в ясний день!
