В африканській річці жили
Два великих крокодили,
Біля берега бродили
І зубами клац-клац-клац.
Пильно вдвох спостерігали,
Антилопок виглядали,
Антилопок залякали:
«Поз’їдаємо ми вас».
Антилопи хочуть пити
Воду з річки. Що робити?
Небезпечні два бандити
Крокодили живуть там.
Проти дужих крокодилів
Антилопоньки безсилі.
Раптом бачать за півмилі
Йде до них Гіпопотам.
«Друже наш Гіпопотаме,
Може статись лихо з нами!
З величезними зубами
Крокодили у воді
З’їсти нас чекають змоги.
Ми ж загинем без вологи!
Просим в тебе допомоги,
Щоб зарадити біді».
Каже Гіпо: «Гарантую
Я усіх вас порятую,
Тільки ноги ось роззую
Й крокодилів прожену».
Та, мабуть, не знав він броду
І потрапив у пригоду,
Весь занурився під воду
Й очевидно потонув.
Розійшлись водою кола,
Тихо стало враз довкола,
В порятунок віра квола
Угасала в антилоп.
А голодні крокодили
Апетити розпалили,
Швидко зуби нагострили
Й мілководдям топ-топ-топ.
У воді почувся хлюпіт,
Вслід за ним нестримний тупіт,
Гуркотіло, наче в ступі
Камінці тра-та-та-там.
Крокодили – два невдахи –
Стрімголов втекли від жаху –
Так злякав їх одним махом
І прогнав Гіпопотам.
Антилопи йдуть до річки –
Звеселіли їхні личка –
І Гіпопотаму в щічки
Поцілунки з вітром шлють.
А два злодія на хвилі
Опинились за півмилі,
І великі в крокодилів
Сльози із очей течуть.
згодом будуть ще декілька дитячих віршів 
Дякую! 
