Дощі осінні сіють смуту,
Осіннє листя вже зліта,
А вітер б'є і свище: й чути,
Що пташка в небі не співа.
Розстеле осінь оксамити
Червоних з золотом сердець,
Де будуть барвами сповиті,
Де сяє вічності вінець.
Холодний дощ вмива оселі,
І смуток диха крізь вікно,
Бо було літечко веселе,
Де тепле щастя загуло.