Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Втікачка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артура Преварская, 30.12.2015 - 19:44
необычно и неожиданно ох эти коварные камни, неблагодарное дело их толкать, но ведь и гора, на которую их котить, не может быть вечной мастерски
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Ніно-Маріє завжди рада Вас бачити в гостях
Віталій Стецула, 15.10.2015 - 17:36
О, справді, цей епізод трохи вже стерся в пам'яті) Ворон нагадав мені про По, а абсурд про Камю) Гарно Ви спітаєте символи з різних творів)
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та, власне, і Ворон з тієї ж казки. це він разом зі своєю нареченою провели Герду до палацу принцеси, а з абсурдом все так. література тим і прекрасна, що будить у кожного свої асоціації
Віталій Стецула, 15.10.2015 - 16:49
Чудова філософська лірика. Радий був зустріти знайомих персонажів і поглянути на них по-новому) От тільки не впізнав про що цей уривок, на що тут алюзія)"За тим поворотом Спочити, де сад і чаклунка? Була. Гостювала. Там квіти несправжні й слова." Кожен котить свій камінь, дехто просто звик до нього і не хоче позбутись, дехто йде шляхом першопрохідця, ще іншим камінь накинули. Але завжди завершення шляху з одним каменем не є завершенням історії, все змінне, для кожної пори життя свої виклики, свої завдання, але за ними слідують все нові етапи і нові завдання, нові камені. Це долання шляху залежить насамперед від нас, але важлива також підтримка інших, бо ось Сізіф не бачив виходу, але втікачка прийшла у долину його скорботи і дала йому цінну пораду(бо і сама не відразу пізнала цю мудрість), яка допоможе йому в майбутньому. Дуже багатогранний вірш і дуже глибокі теми в ньому розглядаються, тому при вдумливому читанні він може відкрити багато важливих речей. Дуже сподобався образ старого Харона, мимоволі співчуваєш йому, безсмертному) ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
алюзія на казку про Снігову королеву, коли Герда припливла до чарівного саду, де жила чаклунка, яка захотіла її залишити в себе, а тому й сховала троянди, які могли нагадати про Кая. дуже егоїстично, погодьтеся.дякую Вам за такий чудовий розлогий коментар. а Сізіф, дійсно, складний персонаж... Променистий менестрель, 14.10.2015 - 18:42
Цікаво... Не все однозначно.Істина шукає себе, як у сьогоденні... Заплутується все більше клубок...Ірино. ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
клубок, точно... і нитка така міцнюща...дякую Вам ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
виправляю, п.Ігоре. Ваша вічна боржниця дякую *SELENA*, 14.10.2015 - 17:32
м-да... криза душевна іноді важча, ніж криза державна...... а дива існують? Натхнення і щастя ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада Вас чути, Селено не знаю, чи існують дива, проте хочеться вірити в них, ну, а потім, якщо сам себе не змусиш, то кому ти потрібен? хіба що як килимок... дякую Вам за коментар Олена Акіко, 14.10.2015 - 15:55
цікава ідея - скотити камінь в іншу долину, і спуститися саме на іншу сторону. дуже цікава!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Оленко просто треба було (хоча б для себе) знайти спосіб виходу із замкненого кола... ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ліно приємно, що Вам сподобалося
Artemis, 14.10.2015 - 14:31
Гарно. Незрозуміло, але гарно. Маленька пропозиція: чи не замінити "грохіт" "гуркотом"?
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо, так буде краще, дякую Вам
|
|
|