я уявляла все до найменших дрібниць,
малювала картини наших з тобою кордонів,
наперед викидала я ключик від усіх таємниць,
яких у нас було б десятки мільйонів.
я бачила сни, де зігрівав мою душу,
де гуляли під густим вночі снігопадом,
де разом перестрибували величезну калюжу,
і граючись, забруднив усю смачним шоколадом.
памятаєш ці сни? як удвох танцювали
під дощем...під мелодію крапель із неба,
як зелене плаття із слониками мені купували,
коли одягав на голову шапку і казав, що так треба.
а як зранку конвалії в ліжко і каву...
памятаєш, три ложки цукру і чуть-чуть молока,
розмалювали сіру кімнату у сліпучо-яскраву,
і коли було важко, плечей доторкалася тепла рука.
уночі фільми жахів до пізна дивились,
а я потім в обійми до тебе ховалась...
памятаєш, як на велосипеді колінки у мене розбились,
і як твоя улюблена футболка "випадково" порвалась.
ти памятаєш, коли ми були щасливі з тобою?
Не памятаєш... я ж тебе уявляла.
І якщо прийшов би на мій поріг,то я з головою
потонула б в тобі і міцно тебе обійняла.
