Чергова осінь, сіра і сумна
Прийшла, як завжди, з сильними дощами.
То золотом всю землю обсипа,
То посилає на поля тумани.
Дерева голі скинули вбрання
Бурштинове, багряно-золотисте.
Вони чекають, хто їм одягне
Коралі ніжні з білого намиста.
А поки над полями, вдалині,
Літає ворон в пошуках поживи.
І небеса похмурі та мутні
Все плачуть, мов загладжують провину.