|
знаєш, любов буває така різна -
взаємна, вигідна і неформальна.
моя любов зовсім ненормальна. та що там любов?
я сама ходяча ненормальність, яка доводить людей до сказу.
так, я кохаю дівчину. так, я роблю це щиро і наперекір людям.
о так, ці люди! хто дав вам право вирішувати яка любов правильна
а яка ні?
знаєш, в мене вдома висить різнокольоровий прапор.
ні, я не лесбіянка, чорт забирай, і не знати чи буду.
моя любов платонічна і по-дитячому щира.
хіба вам є за що мене засуджувати?
так, я цілувалася з дівчиною. це було далекек минуле , ніким не потрібне
я ніколи не кохала і не вірила
і трясця вам, закохалась без відповіді!
я люблю поцілунки й обійми.
теплі вечори в руках ніжності.
дідько, мене не кохає моя дівчина, тож я шукаю їй заміну.
я можу зустрічатися з хлопцем. без жодного зобов'язання, знаєш.
і він це знає і нам двом добре.
гуляти не надто пізніми вечорами, дивитися в чужі балкони.
уявляти життя в чужих квартирах, таже далеке і втомлене.
і можливі він би хотів більшого..
та, чорт забирай, він справді хоче більшого!
а я не можу. мені треба лише обнімашки, поцілунки і рідкісний секс, щоб зняти напругу минулого.
о, так, ти зараз будеш мене засуджувати.
скажеш, що я повія і дно всього суспільства. а ти знаєш
мені байдуже. я насправді вільна.
залежу тільки від неї і хочу Львівського світлого.
ти засудиш мене, бо я сплю з одним хлопцем.
хоч не люблю його, це ж просто статевий акт між нами
ти засудиш, бо я кохаю дівчину і харюсь через те, що вона мені не відповідає.
ти знаєш, насправді мені так боляче, кожен раз, коли я про неї думаю.
я справді кохаю. я справді хочу бути вірною. і з дівчатами їй ніколи не зраджую.
чувак, це так по-дебільному. заборонити людям кохати одне одного.
вона не хоче мене кохати, бо їй не дозволить релігія і від неї відвернеться суспільство.
фак, вона настільки звикла, що я поруч, що мені здається, їй навіть в голову не може прийти, що мене колись не буде.
я кожного дня бажаю їй ранку й добраніч, а мені надсилають милий смайлик.
я щаслива. вона про мене пам'ятає.
і я не знаю, нафіга мені це все писати. суспільтво - це система пліток і дурних заборон.
як писав Жадан - скажи людям "Бог", " милосердя" і "член",
то люди зреагують на член.
що їм Бог, про якого вони створили дофіга релігій?
що їм милосердя, про яке кричать брехливі політики?
їм головне - член. історія, про яку складають довжелезні плітки.
чуєш, я замахалась строчити.
але бляха, так хочеть висказатись. так хочеться, сука, комусь довіритись,
я ж не з тих, що так просто зневірюються.
короче. не суди людину по упередженнях. бо насправді я досить хороша.
але через людську некомпетентність, чувак, я дно сусплільства, я грішниця, я повія, що живе в своє задоволення.
ID:
617886
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.11.2015 17:27:18
© дата внесення змiн: 02.11.2015 17:30:30
автор: #tenderness
Вкажіть причину вашої скарги
|
