Неправда завжди йшла із нами по життю,
А зло завжди добро перемагало,
Всі крали,всі брехали дивлячись у очі,
Багато полягло,а їм все мало.
Невже так буде і надалі,
За тих свиней невинні будуть помирати,
Діти без батька лишаться,а сестра без брата,
Синів пропавших на війні оплакує старенька мати.
Та мати яка мала того єдиного синочка,
Який без батька ріс у самотині,
Для неї був усім її життям,
А він віддав своє життя неньці Україні.
