Проста історія - сміюсь і плачу
Зустріла мрію я свою дитячу
Такий високий з добрими очима
Такий міцний з надійними плечима
Та раптом бачу - він як Буратіно
Що вже не лялька, та ще не людина
І він на мене дивиться байдуже
Немов би має дерев"яну душу
Проста історія - сміюсь і плачу
Ну звідки маєш дерев"яну вдачу
Ти подивись у мої ясні очі
Мене забути вже ти не захочеш
І навіть можеш бути Буратіно
А я тоді - твоя Мальвіна
(В співавторстві з В.Кобриновичем)
