Колорит українського краю,
Як пам’ятка про бабусів,
Він нитками у вишивках сяє
З далеких, далеких часів.
Сорочки – вишиванки у маках
Із пучками калини горять,
Рушники мальовничі у птахах,
Картини наш зір полонять.
Вишивали їх руки майстрині,
Яка прагнула нам передать
Почуття свої ніжні і сильні,
Що вилилися в благодать.
Вишиванками ми розмаїто
Розкриваємо чудо для нас,
Бо весною тут пахне й літами
І чується осені вальс.
Тут любов і натхнення із нами,
Краса неповторних ідей.
То ж пишаюся, руки, я вами
Працьовитих творчих людей.
