Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталі Калиновська: Думки, думки… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ наталія калина, 30.11.2015 - 09:36
Зою, поетичне слово завжди було і є особливою зброєю,якої дуже бояться "сильні миру цього". Наше з Вами слово достучиться до серця кожної людини, до її душі і спонукатиме до змін, до дієвих вчинків! Дякую за взаєморозуміння! Зоя Журавка, 29.11.2015 - 11:49
В молитвах просимо ночами:Господь наш, змилуйся над нами! НЕ ДУМАЙ ЛЮДИНО , ЩО ВІЧНО ЖИВЕШ! Хотіла б я знати, скільки ще треба Мільйони, мільярди людино для тебе? Бо навіть корова наївшись до сита, Лягає спокійно собі відпочити. Коли ляже спати вкраїнський народ? Коли нагодує увесь ситий скот? Коли нажеруться оті багачі? У них навіть жир виступа на плечі. Розкішні палати, ікон, як в церквах, Усі в позолотах, немов би в казках. Обікравши країну, моляться богу, Щоб вивезти все це, відкрив ти дорогу. Щоб люд весь вкраїнський осліп і оглух, Згадай, це ж і ти народився ось тут. І ранком босоніж ти бігав ногами. В дитинстві казав, пригорни мене, мамо. Коли колискову матуся співала, Грудним молоком , як і всіх годувала. Чи думала мати, чи снилось тоді? Що син її зрадить, усіх і її. І землю, яка годувала роками, Народ український і тата і маму. І прадіда й діда , увесь мирний люд. Який же це сором, яка в серці лють! А прийде хвилина, спитає Господь: Як жив ти, чи є на руках твоїх кров? Не думай людино, що вічно живеш, На той світ нічого цього не візьмеш. ID: 488954 Рубрика: Вірші, Лірика дата надходження: 29.03.2014 1550 © дата внесення змiн: 24.07.2015 2245 автор: Зоя Журавка |
|
|