А ти знаєш, наскільки ми малі, порівняно з цими глибинами космосу.
з цією величчю планет, зірок і систем, оточеними ореолом мороку.
ти вважаєш себе богом цього світу і диктуєш людству правила.
наївна скотина. ти думаєш, хтось буде слухати твої дурні слова?
ти ставиш обмеження, малюєш аксіоми заборон і затемнені призми правил.
мутні закони стають апогеєм твоєї мудрості і розквітом сил.
тобою пишається мама і вішає нагороди на стіну, втираючи соплі
а ти знаєш, десь плачуть діти і кричать так голосно і страшно, що їх воплі
дістануться навіть до такого шматка лайна як і ти.
помри дурна скотино. просто помри.
смерть не може по тебе прийти
їй вигідно збирати трупи
ти маєш це знати
помри, суко
помри.
