Коли все листя з дерев опаде
І холод лютий на землю прийде,
Як день короткий продовжить ця ніч,
Злетить царівна тобі назустріч.
Скоріш ховайся, за нею не йди!
У замку із льоду не буде води.
На крилах з снігу вона прилетить.
Смуток посіє і знову злетить.
Усе живе за собою збире.
Тепло останне в людей відбере.
Усе покриє важкий білий сніг.
Руїни світу. То хто ж переміг?
Вона приходить,коли ти один.
І ти не знаєш, з яких же причин.
Коли вона обіймає тебе,
Серце твоє як камінь стає.
У грудях лід тепер замість серця,
І не пробаче воно й заб’ється.
Прощальну пісню співа соловей.
Вітер шепоче, лякає дітей.
Прокинься ,сонце, зиму розтопи
І новий день для нас ти створи!
Здолай же кригу,що в серці твоїм,
Заб’ється хай і пробаче усім!
