Не зважаючи на те, що тобі 40 років і ти працюєш бугалтером ,на те що ти відмовилася від батька,я всеодно повинен вказати тобі на твої помилки.
Помилка перша як бугалтера на яку я тові вже вказував.21 грудня твоєму сину виповнилось 18 років і які відносини ми маємо-ніякі.Таке вже траплялося в прошлому році коли я виселив тебе в твою 2 кімнаттну квартиру.Ти зажадала щоб я повернув тобі гроші подаровані тобою мені на день народження,я погодився.Згодом я вказав тобі на твою помилку як бугалтера - тому у вас в сімї 3є,ви вітаєте мене 1 раз,а я вас 3чі на рік.
Я не буду згадувати все що ти прихватила з собою батькове поки ми грузили 4 рази машини та возили, а ти виставляла.Ти лаялася та кричала:я тобі зделаю!
Я не вказував тобі(а треба було) на помилки моралі,тому що є моя пряма вина що ти залишилась без батька з 7 років.
Згодом все узгодилось між нами, я ціле літо возив тобі в 70 років на горбу передачі,вітав онуку з днем народження,твій син як завжди ховався від мене чим він займається біля компютера,тому що я не згодний з тим,що майже в 18 років він тільки забавляється стрілялками,проходивши 8 років у музикальну школу тільки надурив свого вітчима на гроші.Я радий що він поступив в університет,але не радий що немає людського співчуття,зневажає свою матір,свого діда.В 50 номері"Бульвар Гордона" 2015р. Светлана Алексиевич,нобелевский лауреат 2015р.добре описує своє і людське ставлення до війни.В нашій родині прадіди прийшли каліками.Я не радий,що ти як мати не відчуваєш як між тобою і оточующими тебе дітьми народжується прірва.яка тепер народилась і між нами.
Я затребував повернути утюг.
Міг я його купити.Звичайно міг,як і купив стіральну машину та все інше.Тому що у вас повинна бути відповідальність за свої дії,тому щоу вас це все було своє.
Ти вибрала прірву між нашими відносинами.
Щасливого життя донечко.Батько.
