Тиша на душі і спокій,
І чути серця биття,
Все,що мав я на світі втратив,
І нема вже назад вороття.
Ні кохання,ні чого нема,
Лише я і моя самотина,
І в роздумах живу я життя,
І плачу як немовля,як дитина.
Печаль мені запала у душу,
І серце обнялося тугою,
Чом так жити мені не хотілося?
Я не знаю,що сталось зі мною!
Ті дні кольорові та радість,
Все минуло й прийшло в сьогоденні,
Сіре серце,сіре життя,
І дні мої сірі й буденні.
Наливаються очі сльозами,
Та не плачу тому що мужик,
А в душі вулкани зриваються,
В мене маска й до того я звик!
