Я не шукаю щастя у книжках,
Його нема там, не було й не буде,
Я не малюю радості в словах,
Такого кольору ще не впізнають люди.
Я не сміюся в очі самоті,
Вона мені не раз допомагала,
Я не кричу від болю у душі,
Той біль мені лиш доля дарувала.
Я не тікаю у чужі листи,
Мене нема там, то не моя проза,
Я просто знаю, що тепер є ти,
Люблю тебе. Тепер так просто можна.