Далекий світ, омріяні думки,
Десь там де мрії оживають.
А ти не сам? Подумай і скажи?
Самотність річ не та, що так пригріло,
А може все не так як ти хотів?
Не те життя душа твоя обрала?
Але це все лише омріяні думки.
Десь там далеко де згоріло,
Все те, що серце не зігріло,
Десь там пройшов шалений дощ.
Пройшли сніги і вітром зашаріло,
Ми всі мов діти поросли.
І трави у росі омило.
Весь світ перед тобою на коліна,
Мов немовля пробачення просив.
А ти настільки зачерствів,
Що й слова мовити не смієш,
Отак мовчиш і бачиш сни,
Не ті думки омріяно любили.
Пробач життя, що покидаю рано,
Пробач той світ, що не зумів зігріть.
Душа не піде знаю я до раю,
Не там їй місце чорний янгол примостив.
Прожити можна більше точно знаю,
Але жорстокість людства не дає цього зробить.
Нехай тебе не любить людство,
Нехай ненавидить геть цілий світ,
Достатньо, лиш одного серця,
Щоб зміг ти гідно смерть свою зустріть.
(26.05.2014)
