Дивився сотні передач
Новини, про війну на сході.
Як справді відданий глядач
Я теж віддався певній моді
Хотів створити свій куток
Свою республіку Вадима
Віддав свободі я гудок -
«Вже досить панування Рима»!
Хоча масштаби не великі
Із громадян тут лише я.
Та плани маю я великі
Про це дізналася сім’я.
Оголосивши незалежність
Відгородився від дружини.
Мене окутала бентежність
Насправді вільної людини.
І територія вітальні
Вся перейшла під мій контроль.
Бої в нас почались брутальні
Та я тут пан, я тут король
Свистіли у повітрі вилки,
Літали чашки та миски
І голос наче гул від пилки
лунав крізь куряву муки.
Я захищав свої кордони.
Про провокації я знав.
І видав цілий ряд законів
Таких, як мій народ жадав.
Палити можна скрізь в кімнаті.
Шкарпетки розкидати теж.
Сміття не треба викидати,
Сама, як хочеш, віднесеш.
Та відповідь настала швидко,
Ще не минуло і доби,
А без вечері, справді стрімко,
Залишили мене вони.
І сухпайками довелося
Перебиватися в окопах,
Аж доки там не відбулося
Те що писали в гороскопах.
Економічна справжня криза
Війна ж без коштів, не війна.
Хоч ти тримаєш міцно списа,
Але без коштів йде біда.
І на моєму фронті зрада!..
Після пів літри фронтової,
Чомусь уся наша громада
До ворога пішла в покої.
Та підлість ворога страшенна
Там був справжнісінький котел.
І наша гвардія численна
Отримала звання - "Козел"…
Насилу вивели піхоту
Із лап підступного котла,
Оголосили день скорботи,
Бо розболілась голова.
Розпочались переговори,
Не тур тривали і не два,
Ми підписали договори,
Згадали сказані слова.
І довелося вимивати
Мій Ве-еН-еР тоді три дні.
Ще лагідні слова казати,
Співати оди і пісні.
Аж після цього злісний ворог
Ембарго врешті своє зняв.
Ще чутно у повітрі порох,
А я війну свою програв.
